Штучний інтелект проти психолога: міфи та реальність

Цей міф походить від страху і надії одночасно. Люди бачать, що ШІ може відповідати м’яко, точно, іноді майже «по-людськи». Здається, що він переживає разом з нами. Але правда проста:

ШІ не моделює емпатію, він тільки намагається її імітувати.

Алгоритм підбирає ймовірнісні комбінації слів, вивчені на мільярдних корпусах текстів. Він не відчуває тремтіння в голосі, не переживає внутрішній відгук, не впізнає в чужому болю свій.

Емпатія психолога — це завжди його власна психіка: пам’ять, почуття, особиста історія, тілесні реакції. Це зустріч двох досвідів, двох глибин. Емпатія ШІ — це перестановка слів за правилами ймовірності. І як би красиво вона не звучала, вона залишається порожньою всередині, тому що за нею немає суб’єкта.

Один з найживіших міфів. Живий — тому що дуже привабливий.
Здається: ШІ може «відобразити» сказане назад, переформулювати, перепитати. Але відображення, яке здійснює психолог, — це не повторення тексту. Це відображення психічної реальності, а не слів. Психолог вкладає в техніку віддзеркалення:

• спостереження за тілом клієнта,
• внутрішні відчуття,
• динаміку перенесення (переживання різних ролей і тенденцій переживань психіки та сценаріїв життя),
• свою інтуїцію,
• емпатична участь,
• творче переосмислення почутого.

Це надзвичайно складна психічна праця, в якій жива людина, фахівець — інструмент.
ШІ ж може тільки переставити фрази, зробити віддзеркалення самої фрази, змінити порядок слів. Він створює дзеркало тексту, а не внутрішнього світу.
Його відображення — гладке, але неглибоке. Воно не зцілює і не змінює структуру психіки, тому що не пов’язане з реальним переживанням відносин. ШІ працює над порядком фраз у тексті, а не над емоційним змістом.

Люди хвилюються: «Якщо машина знає все, що ми пишемо, значить, вона знає нас краще?» Але психіка не формується через дані.
Психіка формується через голос і обличчя реальної людини. Через матір, яка позначає світу його символи: «Це тепло. Це страшно. Це безпечно». Називає почуття і пояснює суть відчуттів. Через батька та інших значущих фігур, які надають світу значення, контури, межі, емоції.
Ми стаємо собою через обійми, паузи, інтонації, увагу та присутність.

Психіка розвивається не під впливом інформації, а під впливом відносин.

ШІ не має ні матері, ні страху, ні любові, ні ранніх посмішок, ні болю. Він не знає світу тілесно і емоційно, він тільки обробляє тексти про світ. Тому він не може відчувати динаміку перенесення, не розуміє опору, не зчитує емоційні коливання. Ці процеси існують тільки між двома людьми.

Ця надія дуже людська: зняти відповідальність, передати себе машині, яка «не помиляється». Але ШІ не є нейтральним. Він навчений на людських текстах, а отже — несе в собі людські помилки, упередження, культурні спотворення.

ШІ не здатний:

• помітити ранні ознаки кризи по голосу,
• відчути небезпечний емоційний стан,
• визначити, що клієнт замовчує те, що його руйнує,
• утримати простір, коли почуття занадто інтенсивні.

Психолог несе професійну та людську відповідальність. ШІ — лише статистичну обробку тексту.

Ця надія зрозуміла і щира. Терапія коштує грошей, вимагає часу, вимагає сміливості — довіритися живій людині.

Але терапія — це не набір порад, не список технік і не грамотне формулювання. Терапія — це зустріч двох суб’єктів, в якій клієнт вчиться жити по-новому. Штучний інтелект може надати інформацію.

Психолог — дає досвід відносин. А саме: відносини формують психіку і зцілюють травми. ШІ може бути мостом, підтримкою, інструментом. Але він ніколи не стане тим, хто сидить навпроти і відчуває разом з тобою твоє життя.

Реальність така, що людина зцілюється через іншу людину, через досвід взаємодії з нею. Так само як і всі переживання та конфлікти теж формуються в процесі взаємодії з іншими людьми. Одним з важливих моментів у процесі терапії є вміння вийти з неї. Це реальний досвід попрощатися з кимось, хто знав про вас багато, пройшов з вами шлях зцілення, став опорою, і тепер ви виходите в самостійне життя з опорою всередині себе і з умінням допомогти самому собі без необхідності звертатися до психолога знову. Але, скажіть, як попрощатися з ІІ? Як ви зможете пережити досвід розставання і взяти відповідальність за своє життя на себе?

Страхи, тривоги, надії — всі вони зрозумілі. Але істина залишається незмінною:

Психіка розвивається у відносинах, і зцілюється — теж у відносинах.

ШІ може бути помічником. Але він не знає, як це — жити зсередини. Він не може подарувати присутність когось живого поруч, а саме це лікує. Психолог залишається незамінним не тому, що так хочеться професії, а тому що людяність не підлягає алгоритмізації. І жодна машина не зможе замінити ту живу зустріч, в якій народжується зцілення.

Share: